Сертифікація – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника, що відбувається у кілька етапів.
Цей механізм допоможе кожному талановитому вчителю – чи з сільської місцевості, чи з міста, чи з містечка – проявити себе та отримати більші можливості для розвитку і самореалізації.
Кожен учасник зможе пройти незалежне оцінювання – його успішне завершення підтверджуватиме сертифікат. Він засвідчуватиме найвищий професійний рівень педагога, а також дасть можливістьзарахувати сертифікацію замість атестації з підвищенням на 1 кваліфікаційну категорію тавпродовж 3 років отримувати 20% надбавки до зарплати.
– експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи
– самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності (е-портфоліо)
– оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування
– Добровільність
– Роботу вчителів оцінюють освітяни, а не чиновники
– Непроходження сертифікації не несе жодних наслідків
В Україні розпочався пілотний проект із сертифікації педагогічних працівників, який триватиме три роки. Цьогоріч у ньому візьмуть участь 858 педагогів – саме стільки виявили бажання і зареєструвалися.
Як саме відбуватиметься цей процес, які етапи включатиме, за якими критеріями оцінюватимуться педагоги і що отримають ті, хто успішно пройде сертифікацію в інтерв’ю газеті «Освіта України» розповідає директор Департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти Іван Юрійчук.
Сертифікація вчителів початкової школи, яка відбуватиметься цього року, містить кілька етапів: експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи, самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності, оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування.
Державна служба якості освіти відповідає за організацію одного з них. Це – експертне оцінювання професійних компетентностей педагогів шляхом вивчення їх практичної роботи. У цьому році воно триватиме з березня по жовтень (за винятком канікулярного періоду).
Наступний етап – незалежне тестування вчителів – проводить Український центр оцінювання якості освіти. Відбудеться він орієнтовно в кінці жовтня – на початку листопада.
Окрім того, кожен учасник сертифікації до 1 липня повинен завантажити у створену при реєстрації на одному з файлообмінників вебпапку (посилання на неї треба вказати в особистому кабінеті) електронне портфоліо. Воно має містити заповнену анкету самооцінювання й опис навчального заняття, який може супроводжуватися 15 – 20 хвилинним відеозаписом фрагменту уроку. Також до свого портфоліо вчитель може додати інші матеріали, які свідчитимуть про його високу фахову майстерність. На відміну від вивчення практичного досвіду і незалежного тестування, вміст електронного портфоліо оцінюватися не буде (принаймні в цьому році), але поставитися до його створення треба відповідально, оскільки воно у деяких випадках може відіграти вирішальну роль.
До повноважень Державної служби якості освіти належить не лише організація самого процесу експертного оцінювання професійних компетенцій учасників сертифікації, а й розроблення методики, за якою оцінюватимуться вчителі, й відбір та навчання тих, хто їх оцінюватиме – експертів. Зупинимося детальніше на цих важливих складових вивчення практичного досвіду, бо від їх якості суттєво залежить успіх усього процесу.
- – При розробленні методики зрозуміло, що ми «відштовхувалися» передусім від положення про сертифікацію педпрацівників, – розповідає Іван Юрійчук. – А також – від професійного стандарту вчителів початкових класів закладів загальної середньої освіти, затвердженого у 2018 році. Ми також послуговувались інструментарієм, який був розроблений для навчання супервізорів, використовували рамку безперервного професійного розвитку вчителів, яку розробило Міністерство освіти і науки України разом із Британською Радою, ну і, звісно, враховували концепцію Нової української школи. Ці документи лягли в основу методики.
Учасників сертифікації оцінюватимуть практики
- Хто ж поїде вивчати практичний досвід учасників сертифікації?
Це – вчителі-практики, які мають досвід роботи у початковій школі, тренери НУШ і майбутні супервізори (наставники, котрі надаватимуть допомогу педагогам у впровадженні Нової української школи) – як учителі, так і методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, що пройшли відповідне навчання.
Спостереження та інтерв’ю
- Нарешті, підходимо до найцікавішого – як це відбуватиметься?
Відповідно до методики експерти повинні оцінити діяльність учителя за певними критеріями (загалом у документі п’ять критеріїв, які розкриваються через 20 показників).
Зокрема, як учитель
- планує та здійснює освітній процес,
- як улаштовує освітнє середовище (це дуже актуально в умовах Нової української школи),
- як працює з батьками,
- як вирішує питання впровадження інклюзії і,
- зрештою, – як працює над собою, чи займається саморозвитком.
Аби оцінити педагога за усіма цими напрямами, треба зібрати максимум інформації про його діяльність. Методика передбачає два способи збору інформації: спостереження та інтерв’ю.
Після закінчення двох етапів сертифікації – тобто вивчення експертами практичного досвіду роботи вчителів та проходження ними тестування – буде створена комісія, до складу якої увійдуть представники Міністерства освіти і науки, Державної служби якості освіти й Українського центру оцінювання якості освіти. Вона приймає рішення щодо результатів сертифікації шляхом установлення граничної кількості балів – як за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації, так і з незалежного тестування.
Всі, хто набрав кількість балів, що дорівнює або є вищою від граничної за кожним зі згаданих показників, вважаються такими, що пройшли сертифікацію. А якщо бали виявилися нижчими?
Ось тут якраз вирішальну роль може зіграти е-портфоліо.
– Зрозуміло, що будь-яке експертне вивчення містить певний суб’єктивний чинник, – продовжує Юрій Ярославович. – Тобто якщо вчитель набрав бали, що є вищими за пороговий бал з незалежного тестування, але не набрав необхідну суму балів за результатам експертного оцінювання, то комісією може бути створена експертна група, яка за результатами вивчення матеріалів, розміщених в електронному портфоліо, може змінити кількість балів, зафіксовану в експертному висновку.
Тобто, по суті, це – певний запобіжник, який гарантує вчителю, що якщо раптом він вважає, що експерти (його колеги) були необ’єктивними, то матиме право звернутися до комісії, котра розгляне його портфоліо і прийме рішення, що вчитель пройшов сертифікацію. Тому до створення епортфоліо треба підходити не менш відповідально, ніж до підготовки до тестування чи візиту експертів.
Тест зовнішнього незалежного оцінювання для учителів початкових класів, які братимуть участь у сертифікації педагогічних працівників у 2019 році, складатиметься зі 100 завдань. Відповідну характеристику тесту фахових знань та умінь учителів, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників, затверджено Українським центром оцінювання якості освіти.
Тест незалежного оцінювання міститиме завдання однієї форми, що матимуть чотири варіанти відповіді.
Тест складатиметься із завдань з планування та організації освітнього процесу, забезпечення і підтримки навчання, виховання і розвитку учнів, а також із завдань зі створення освітнього середовища.
Кожне завдання тесту оцінюватиметься у 0 або 1 бал в залежності від наданої відповіді, відповідно, максимальна кількість балівза виконання усього тесту дорівнюватиме 100 балам.
На виконання тесту вчителям буде відведено 180 хвилин.
Як відомо, зовнішнє оцінювання вчителів є одним з обов’язкових елементів сертифікації педагогічних працівників. Цього року буде проведена пілотна сертифікація вчителів початкової школи, участь в якій візьмуть майже 900 педагогічних працівників.
Власники сертифіката отримають щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу пропорційно обсягу педагогічного навантаження упродовж трьох років чинності сертифіката.
Він включає сім показників:
– планування освітнього процесу з урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та освітньої програми;
– використання педагогічних технологій у освітньому процесі на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів;
– надання дітям рівних можливостей участі у різних формах взаємодії, зокрема організацію співпраці учнів у парах, мікрогрупах, групах;
– організація роботи учнів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (у тому числі дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання;
– забезпечення балансу між активним, пасивним та інтерактивним навчанням;
– демонстрація позитивних навичок вербальної та невербальної комунікації з учнями;
– застосування різноманітних форм оцінювання роботи учнів і проведення аналізу результативності їхньої навчальної діяльності.
– формування в учнів поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
– виховання в учнях патріотизму, поваги до державної мови і державних символів України, шанобливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу;
– забезпечення позитивного ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінування, врахування особливості й захист прав кожного з них.
-створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
-мотивує учнів до вибору виду діяльності й активного навчання, організовуючи освітні осередки, у тому числі для їхньої індивідуальної роботи;
-використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей;
– забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.
Тут показників два:
– співпраця з родинами учнів, використання різних форм комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
– долучення батьків до організації освітнього процесу та проведення спільно з ними заходів для дітей.
Показників – чотири. Експерти вивчатимуть, як педагог:
– аналізує сильні та слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує і розвиває власну інформатичну компетентність і визначає шляхи подальшого саморозвитку;
– здійснює оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного й особистісного зростання;
– бере участь у семінарах, тренінгах, майстер класах, науковопрактичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань;
– постійно співпрацює з іншими вчителями для підвищення своєї власної та їхньої професійної компетентності.
