Кір

- це висококонтагіозне (надзвичайно заразне) гостре вірусне захворювання. В основному кіром хворіють не щеплені діти, що відвідують дитячі заклади. Підлітки й дорослі, що раніше не хворіли кіром, та не отримали вакцину проти нього, також залишаються надзвичайно сприйнятливими до цієї інфекції.

Як відбувається зараження кором?

Джерелом інфекції є хвора на кір людина з моменту появи перших ознак хвороби до п’ятого дня від початку висипань. У випадку зараження, після контакту із хворим проходить від 7 до 17 днів, перш ніж хвороба проявиться (інкубаційний період). Кір – це повітряно-краплинна інфекція. Вірус попадає в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і ока від хворої кіром людини, яка поширює його при диханні, розмові, чханні і кашлі. Вірус корі дуже летучий – з потоком повітря він може попадати в сусідні приміщення й навіть на інші поверхи будинку через вікна, вентиляцію, замкові щілини, – тому заразитися можна, просто перебуваючи в одному будинку із хворим. При цьому вірус швидко гине в зовнішньому середовищі, тому поширення інфекції через предмети ( постільну білизну, одяг, іграшки), а також через третіх осіб, що контактували із хворим, практично неможливо. Приміщення, де перебував хворий кором, досить провітрити, щоб у ньому можна було перебувати без ризику заразитися.

Хвороба починається гостро: дитина скаржиться на сильний головний біль, слабкість, температура може підвищуватися до 40ºC, апетит відсутній. Незабаром з’являються нежить, кашель – звичайно сухий, болісний, або гавкаючий – при ларингіті. Горло в дитини червоне, набрякле, шийні лімфовузли збільшені. Характерне запалення слизової оболонки ока – кон’юнктивіт. Його прояви при кіру яскраво виражені: очі червоніють, з’являється сльозотеча, світлобоязнь, згодом з’являється гнійні виділення. На другий-третій день хвороби на піднебінні з’являються рожеві крапкові висипання (енантема), а на слизовій оболонці щік, ясен і губ – характерні для кіру малесенькі білусоваті цятки (плями Бєльського-Філатова-Коплика). І те, і інше можна побачити до появи висипу на тілі. На 4-5 день хвороби з’являється висип – спочатку на шкірі голови, за вухами, на обличчі. Наступного дня вона поширюється на тулубі, ще через день – на руках й ногах. Коревий висип являє собою численні дрібні червонуваті цятки і пухирців, які мають тенденцію до злиття й утворення більших плям. У період появи висипів, стан дитини різко погіршується – знову підвищується температура, підсилюються катаральні явища (нежить, кашель), загострюється кон’юнктивіт. Дитина млява, відмовляється від їжі, спить неспокійно. Якщо немає ускладнень, то із четвертого дня від початку висипань наступає поліпшення стану. Висипка або зникає зовсім, або переміняється пігментацією й ділянками лущення шкіри. Зникнення висипу відбувається в порядку, зворотному її появі. У дитини нормалізується температура, проходять катаральні явища – вона поступово видужує.

У наші дні при вчасно початому грамотному лікуванні ускладнення при корі бувають нечасто. Більшість дітей (на відміну від дорослих) переносять цю хворобу без наслідків. Ускладнення частіше виникають у дітей до року, недоношених, з малою масою тіла, алергіків. Перебіг хвороби може ускладнюватися ураженням дихальної системи: ларингітом, трахеїтом, бронхітом, пневмонією; ока – кон’юнктивітом, блефаритом; травної системи – диспепсії; запаленням середнього вуха – отитом або слухової труби – евстахеїтом. У маленьких дітей часто буває стоматит.

Неускладнений кір лікують дома, обов’язково під спостереженням лікаря. При важкому перебігу хвороби, розвитку ускладнень, можлива госпіталізація. Лікар призначає дитині лікування, яке допомагає впоратися із симптомами хвороби й підтримати імунітет: вітаміни А і С, жарознижуючі засоби на основі парацетамолу або ібупрофену; таблетки або мікстури для полегшення кашлю; антигістамінні засоби; судинозвужувальні краплі в ніс; краплі й мазі для очей і т.д. Антибіотики призначаються тільки при приєднанні вторинної інфекції й розвитку ускладнень (отит, бронхіт, пневмонія й ін.). У кімнаті, де перебуває хвора дитина, необхідно щодня робити вологе прибирання. Провітрювання повинні бути якнайчастіше. Штори краще тримати закритими, тому що при корі спостерігається світлобоязнь. Постільна білизна й піжама хворої дитини повинні бути свіжими. Дитину треба часто й багато напувати простою водою, компотами, морсами, чаями. Їжа повинна бути легка, що щадить: кисломолочні продукти (кефір, йогурт, кисляк); овочеві супи; овочеві й фруктові пюре; відварене протерте м’ясо (нежирна телятина, курка, індичка). Після перенесеного кору дитина дуже ослаблена: якийсь час вона може почувати себе не занадто добре, погано їсти, вередувати, швидко утомлюватися. Її імунна система ще мінімум два місяці залишається надзвичайно сприйнятливої до будь-якої інфекції. Треба намагатися оберігатись від зайвих контактів, навантажень, стресів, переохолодження і т.д. Велику увагу варто приділити харчуванню, порадитися з лікарем із приводу приймання вітамінів.

У людини, що перехворіла кором, на все життя зберігається імунітет до цієї інфекції – випадки повторних захворювань одиничні. Діти до 6 місяців, що особливо перебувають на грудному вигодовуванні, хворіють на кір украй рідко. Основний спосіб профілактики цієї інфекції – активна імунізація. Вакцинація проти кіру проводять дітям у віці 12 місяців, ревакцинація – у шість років. Імунізація проти корі також проводиться раніше не привитим підліткам, що й не хворіли кором, у віці 15-17 років і дорослим у віці до 35 років. Тому, хто контактував із хворим кором, і при цьому раніше не болів і не щеплений проти цієї інфекції, можливе проведення пасивної імунізації. Уведення імуноглобуліну протягом перших днів після контакту може захистити від хвороби або забезпечити більш легкий її перебіг. У дитячих дошкільних установах карантин встановлюється для привитих дітей, що раніше не боліли кіром на 17 днів від початку контакту.

Правець

– це важке токсикоінфекційне захворювання, що виникає при інфікуванні будь-яких ран, в т.ч. дрібних побутових, анаеробним збудником. У світі щорічно від правця гине понад 160 000 людей.

Симптоми правця

Правець починається з слабкості, дратівливості, головного болю, посмикування м’язів у ділянці рани. Надалі розвивається напруженість м’язів, що найперше виникає поблизу рани та у жувальних м’язах – тризм (хворому важко відкрити рот через короткотривалі судоми і біль у жувальних м’язах). Виникає тягнучий біль і напруженість м’язів шиї, потилиці, спини, поперекової ділянки. Іноді може бути біль в животі і напруження м’язів передньої черевної стінки. У зв’язку з скороченням мімічних м’язів обличчя набуває характерного вигляду “сардонічної посмішки”. Виникає відчуття страху, порушується сон. Згодом судоми охоплюють всі м’язи тулуба, хворий вигинається дугою, опираючись на п’яти і потилицю (опістотонус). Притомність при правці збережена. Якщо не розпочати лікувальних заходів негайно, людині загрожує летальний наслідок.

Як відомо, бактерії правця живуть у кишечнику багатьох ссавців і птахів. Разом з випорожненнями вони потрапляють в грунт, де можуть зберігати життєздатність місяцями. Збудник правця дуже стійкий: витримує високі температури( нагрівання), зберігається у довкіллі роками. Вхідними воротами для інфекції є місця травмування шкірного покриву або слизових: рани, подряпини, сліди термічного впливу. Хвороба розвивається після інкубаційного періоду, що триває від з моменту проникнення збудника в організм людини до перших проявів хвороби – від 2-3 днів до 2-3 тижнів. Як правило, тільки сильне поранення або велика відкрита рана на тілі можуть послужити сигналом для хворого звернутися до лікаря. З звичайними порізами мало, хто йде до лікаря. Тому і ризик захворювань вище серед тих, хто отримує невеликі ранки і порізи. Звичайне оброблення рани антисептичними засобами (перекис водню, йод, зеленка тощо) знешкодити спори правця не може. Залежно від стану імунітету людини, хвороба може розвиватися швидко чи повільно. Людина дуже легко піддається захворюванню, особливо ризикують ті, у яких травматичний вид занять: працівники сільського господарства, промислових підприємств і т. п., також наркомани. У цю категорію потрапляють і діти, особливо хлопчики. Також хворіють ті, хто не робив щеплення від правця, кому часто роблять уколи, і літні люди. Правець найчастіше буває при пораненнях шиї, голови. Захворювання у людей характеризується високим рівнем чутливості і відсутністю імунітету навіть після перенесеної хвороби: кількість токсину в організмі, достатню для розвитку правця, не є достатнім для вироблення належного відповіді з боку імунної системи.

Важкими ускладненнями правця з високою ймовірністю летального результату є припинення дихання і зупинка серця. Крім того правець може сприяти виникненню переломів кісток, розривів м’язів, компресійні деформації хребетного стовпа. Нерідко ускладненням правця є пневмонія, може розвинутися коронарний спазм і інфаркт міокарда. До ускладнень, які проявляються пізніше, можна віднести: тахікардію, слабкість, тимчасовий параліч черепних нервів, деформацію хребта, скутість рухів суглобів і м’язів. Правець – це вкрай небезпечне захворювання, яке загрожує смертельним результатом у разі відсутності належних щеплень або курсу профілактики. Воно відоме людству з дуже давніх часів, – багато років тому люди вмирали, бо не було необхідних щеплень та вакцин від правця. Сьогодні ж причиною смертності від цієї хвороби є скоріше недбалість самих людей, тому що багато хто відмовляється від щеплення своїх дітей від правця і самі не дотримуються режиму вакцинації.

Профілактика правця може бути як завчасною, так і терміновою. Це як раз той випадок, коли краще заздалегідь перестрахуватися і зробити щеплення! Профілактичні щеплення проводяться з раннього дитячого віку. Перше щеплення проводиться у 2-місячному віці, друге в 4 місяці, третє – в 6 місяців. В 18 місяців проводиться ревакцинація. Потім ще – в 6 та 16 років. Надалі, кожні 10 років необхідно повторно проводити ревакцинацію, щоб підтримувати стійкий імунітет до небезпечної хвороби. Саме через десятиліття, ефективність щеплення повністю знижується, тому потрібна повторна ревакцинація. У разі поранення, можна відчувати себе в безпеці тільки за умови, що після останнього щеплення минуло не більше 5 років. Якщо ж пройшло все-таки більше, то з метою запобігання розвитку хвороби, проводиться екстрена профілактика правця. Екстрена профілактика проводиться при травмах з пошкодженням шкірних покривів та слизових оболонок. При зверненні за медичною допомогою лікар проводить первинну хірургічну обробку рани та імунопрофілактику, шляхом введення правцевого анатоксину, протиправцевої сироватки, протиправцевого імуноглобуліну. Який препарат вводити, та його кількість залежить від величини рани, імунного статусу, терміну звернення. Екстрену профілактику правця бажано провести в найбільш ранній термін. Тому, навіть при незначній травмі необхідно в обов’язковому порядку звернутись до лікаря. Неспецифічна профілактика включає заходи, покликані знизити ймовірність зараження, а саме – зменшити кількість пошкоджень шкіри і травм у побуті та на виробництві. Правець також можна попередити, якщо уважно ставитися до гігієни свого тіла, стежити за чистотою білизни, особливо натільної. Будь-який пил, що осідає на тіло і шкіру протягом дня, може містити бактерії, що провокують розвиток правця, тому після роботи або перебування у сільській місцевості або на природі, слід ретельно вмиватися й купатися, змінювати одяг, прати його при гарячій температурі. Отже, щеплення і дотримання заходів безпеки – це найкращий захист від правця.

За 7 міс. в Україні зареєстровано 7 випадків захворювання на правець. У Львівській області за 7 місяців 2019 року зареєстровано 2 випадки захворювання на правець, в т.ч. серед дітей 1 випадок. Захворів хлопчик, віком 12 років, не щеплений проти правця більше 10 років (Яворівський район). Напередодні хлопчик впав з велосипеда і отримав ушкодження верхніх та нижніх кінцівок(подряпини, садна, забої). За медичною допомогою не звертались, самостійно обробляли ушкодження антисептичними засобами. І тільки, як з’явились симптоми правця звернулися за медичною допомогою. Серед дорослих захворів чоловік, віком 28 років, не щеплений проти правця більше 10 років (Пустомитівський район). Мали місце ушкодження голови та спини (садна, забої), пізнє звернення за медичною допомогою Лікування проводилось в реанімаційному відділенні. З лікувальною метою двом хворим вводився протиправцевий людський імуноглобулін. 19.08.2019р. зареєстровано третій випадок правця у Львівській області (м. Львів). Захворів хлопчик віком 7 років, не отримував профілактичні щеплення, через відмову матері. При зборі епіданамнезу встановлено, що напередодні хлопчик впав з велосипеда і отримав ушкодження нижніх кінцівок (подряпини, садна, забої). За медичною допомогою не звертались, самостійно обробляли ушкодження антисептичними засобами. І лише коли з’являлись симптоми правця звернулися за медичною допомогою. Лікування проводиться в реанімаційному відділенні, хворий знаходиться на штучній вентиляції легень. З лікувальною метою вводився протиправцевий людський імуноглобулін. Всього у Львівській області за 5 років зареєстровано 8 випадків захворювань на правець, з них 6 випадків серед дітей. У віковій групі 5-9років – 5 випадків, 1 випадок у дитини віком 3 роки. Захворіло 5 дітей, які не отримували профілактичні щеплення через відмови батьків, 1 дитина щеплена з порушенням календаря (після останнього щеплення пройшло більше 5 років). Захворілі дорослі віком старші 80 років. В анамнезі в усіх випадках були ушкодження. Характер ушкоджень: травмування з пошкодженням шкірних покривів та слизових оболонок скалками, металевими іржавими предметами та іншими забрудненими предметами, при падінні дітей з велосипеда. Хворі з приводу даних ушкоджень за медичною допомогою не звертались, а лише при появі симптомів захворювання на правець. Захворюваність на правець реєструвалась в Городоцькому-3випадки, Яворівському -2, Жовківському, Самбірському, Старосамбірському по 1 випадку. З початку 2020 року в Україні зареєстровано 8 випадків правця (5 дітей і 3 дорослих), за аналогічний період 2019 року–7 випадків. Постраждали люди у 7 областях України: Вінницькій – 2, Волинській – 1, Київській – 1, Львівській – 1, Миколаївській – 1, Полтавській – 1, Чернігівській – 1.

Поліомієліт

– це інфекційне захворювання, спричинене вірусом поліо, яке характери¬зується переважним ураженням центральної нервової системи з розвитком в’ялих парезів та паралічів. Хворіють переважно діти до 5-ти років. Жертви поліомієліту отримують каліцтва на все життя. Хвороба може призвести до смерті.

Джерелом збудника інфекції є людина

– хворий або вірусоносій. Вірус виявляєть­ся в слизу носоглотки, а також виділяється у навколишнє се­редовище з фекаліями. Виділення вірусу починається на 2-4-й день після зараження. Поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше – через брудні руки, заражену їжу та воду.

 поліомієліту відносно рідко веде до розвитку типового захворювання, частіше вини­кає вірусоносійство, яке має основне значення в розповсюджен­ні поліомієліту.Якщо у дитини раптово з’являються такі ознаки, як слабкість м’язів кінцівок, біль у ногах чи руках, це можуть бути потенційні ознаки поліомієліту.При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється. За даними Всесвітньої орга­нізації охорони здоров’я у світі неблагополучними по поліомієліту є чотири країни: Індія, Пакистан, Афганістан та Нігерія. З території цих держав інфекція виноситься на інші території. Так, у 2010 році був зареєстрований спалах поліомієліту в Таджикистані, де захворіло 293 людини, з них 10 померло. Захворювання в 99% протікало як параліч нижніх кінцівок.У 2013 році відмічена циркуляція вірусу поліомієліту серед дітей в Ізраїлі. Раніше в Україні поліомієліт був доволі розповсюдженим, і багато дітей отримували інвалідність або навіть вмирали через нього.Ліків від цієї хвороби не існує. Але цьому смертельно небезпечному захворюванню можна ефективно запобігти за допомогою щеплення. На початку 90-х років в Україні було проведено кілька раундів масової вакцинації дітей. Вакцинацію в Україні згідно Календаря щеплень розпочинають у 3-місячному віці і проводять трьохразово з інтервалом один місяць, ревакцинацію – в 18 місяців, 6 та 14 років. Використовують два типи безпечних та ефективних вакцин – оральну поліомієлітну вакцину (краплі в рот) та інактивовану поліомієлітну вакцину, що вводиться шляхом ін’єкції.

згідно Календаря повністю захищає від поліомієліту та є абсолютно безоплатним для дітей. Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 95%), розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються невакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання. Завдяки імунізації Україна у 2002 році отримала сертифікат країни, вільної від поліомієліту. я трьох умов. Перша: постійно забезпечувати високий рівень (95%) охоплення щепленнями дітей згідно Календаря профілактичних щеплень. Друга умова: своєчасне виявлення захворівших з підозрою на поліомієліт, сигнальною ознакою якого є гострий в’ялий параліч, їх госпіталізація до інфекційного стаціонару та двократне вірусологічне обстеження на поліомієліт. Третя умова– це вірусологічний моніторинг питної та стічної води на ентеровіруси. Державна установа «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» закликає батьків вчасно вакцинувати дітей від поліомієліту. При появі перших ознак поліомієліту – підвищення температури, головний біль, біль у кінцівках, неможливість стати на ніжки, негайно звертайтесь за медичною допомогою! Не наражайте на ризик захворювання поліомієлітом ваших дітей – зробіть їм щеплення!

Дифтерія

— це гостре інфекційне захворювання, що передається переважно повітряно-крапельним шляхом. Проте можлива і передача через предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему людини, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, у результаті виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.

Інфекція проявляється сильним отруєнням організму (інтоксикацією) й утворенням характерних плівок переважно на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, ураженням нервової та серцево-судинної систем. Ускладнення дифтерії: запалення серцевого м’яза (міокардит), множинне запалення нервів (поліневрит), паралічі, порушення зору (двоїння), ураження нирок. Проте дифтерія здатна і вбити. Надійним захистом від дифтерії є вакцинація. Відповідно до Національного календаря, щеплення від цієї хвороби роблять 2, 4, 6 18 місяців, у 6 і 16 років. Проте вакцинуватися від неї треба не лише дітям, а й дорослим — раз на 10 років: у 26, 36, 46 і далі. Це допоможе вашій імунній системі мати надійний захист. У 2020 році кожен другий дорослий не зробив необхідного щеплення від дифтерії. У 2021 році станом на 1 листопада від дифтерії вакцинувалися лише 37,9 % дорослих. За таких умов можливий ризик виникнення спалаху. Під час останньої епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, на дифтерію захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли. Щоби захиститися, треба негайно перевірити свій вакцинальний статус, а також — вакцинальний статус дітей. І за потреби вакцинуйтеся. Це швидко й безкоштовно та може вберегти життя вам і вашим близьким.

Пам’ятайте! Відмовляючись від вакцинації, ви ставите під загрозу свої життя і здоров’я!