Замість звичних імен та по батькові тепер вони мають позивні. Їхнім місцем роботи стали окопи, позиції та полігони. Учителі, які зараз воюють у ЗСУ чи інших військових підрозділах, впевнені, що після перемоги неодмінно повернуться до своїх учнів, а зараз їхнє місце на фронті.
10 грудня 2024 року до учнів 10-Д класу завітав наш захисник, вчитель фізичної культури та Захисту України Олег Сидоренко, позивний «Вікінг». Він командир першого танкового взводу 2 танкового батальйону 117 окремої важкої механізованої бригади, молодший лейтенант. Мужній, сильний духом Олег розповів нам про сьогодення військової служби, про буденність українських військ.
Протягом години, яка пролетіла геть непомітно, ми з зацікавленістю слухали розповіді про його життя, як воно змінилось з приходом ворога, та про його відважне рішення стати на захист Батьківщини.
Олег Русланович у мирний час був тренером з футболу та тренував наших хлопців. Наприкінці зустрічі вирішили згадати мирні часи та попасували мʼяча.
Звичайно, ми не могли відпустити Олега без гостинців. 10-Д зібрав посилку для наших захисників та передав її Олеговим побратимам. Упевнені, смаколики, листи, предмети особистої гігієни зможуть порадувати його хлопців та обов`язково стануть нагадуванням про те , що їх вдома чекають з перемогою, живими та здоровими.
“З нами Віра, з вами – Бог!” – цей напис став посланням та побажанням від нас. Ми вас чекаємо! Дякуємо, наш мужній вчителю, за зустріч, за гідний приклад! Пишаємося!!!!Слава Україні та Слава Героям!
