Тепер мені сниться, як знову і знову гуляєм з тобою по старому Львову…
Так звучатиме тепер перефразована відома пісня для кожного з нас, тому що цими вихідними ми насолоджувались ароматом запаяної кави та смакували шоколадом у старовинному місті левів.
Команда ліцеїстів 10-11 класів КЛ №127 разом із Олена Кутня, Людмила Чернова, Евгений Шкрябко прожили неймовірну атмосферу, про яку можна і хочеться писати багато, але краще поділюсь враженнями дітей:
“…Мої враження від поїздки до Львова просто неможливо описати словами, мені все дуже сподобалося. Ми були у багатьох цікавих місцях, на різноманітних екскурсіях. Я вражена, на скільки Львів багатий на різні історичні споруди. Я була б рада поїхати туди ще раз, але вже на хоча б на тиждень, бо у Львові є ще багато місць, які можна відвідати…”
“…Незабутній тамтешній колорит, архітектура, атмосфера Львову завжди залишатимуться у приємних спогадах . Це місто, яке варто відвідати кожному та сповна насолодитись його величчю…”
“…Гарне, старовинне місто. Місто, яке, по-справжньому, “живе”…”
“…Львів – старовинне місто з довгою історією, яке захоплює архітектурою. Бруківка, прикрашені середньовічні будівлі, площа Ринок та пам’ятки культури. Львів – гостинне місто, яке славиться своїми солодощами та кавою, різними подіями і фестивалями…”
“…Поїздка залишила після себе багато позитивних емоцій і вражень та дала мені можливість відпочити трохи від буденності. Всім велике дякую за таку можливість переключитися, та дякую вам Олена Володимирівна, що підтримуєте наші ідеї 
…”
А ще приємніше отримувати відгуки від батьків:
“.. дуже Вам дякую за поїздку дітей. Син повернувся задоволений, вже другий день тільки про це і розповідає. Ця поїздка ще тим цінніша, що такого досвіду діти не мали. Бо в країні спочатку ковід, потім війна. Діти класом нікуди не їздили. А такий формат, коли поїздка з однолітками, однокласниками ми, як батьки, не можемо зробити…”
Ми перезавантажились і тепер рухаємось далі.
У когось попереду Всеукраїнський Турнір з фінансової грамотності. Комусь здавати НМТ і вступати до ВИШу, можливо тепер у Львів.
Вдячні нашим захисникам і захисницям, що ці вихідні ми прожили спокійно і без сирен.
Життя триває. Попри все.
